Сьогодні будинок Лохіда – це музей та місце для зустрічей громади, але це місце має довгу та цікаву історію. Наприклад, під час Другої світової війни тут знаходилися казарми для Канадського жіночого армійського корпусу, а у підвалі будівлі була клініка для донорства крові. У цій статті на calgarynka ми розповімо про історію цього місця та про сім’ю Лохідів.
Початок історії
Історія будинку Лохіда сягає кінця 19 століття, коли сенатор Джеймс Александер Лохід замовив будівництво великої резиденції для своєї сім’ї. Будівля була спроєктована архітектором Джеймсом Р. Боузом. Будинок Лохіда поєднує у собі вікторіанський та едвардіанський архітектурні стилі, які відображають розкіш тієї епохи.
Протягом десятиліть тут знаходилася резиденція Лохідів. Ця родина відіграла велику роль у формуванні політичного та економічного ландшафту Альберти. Сам Джеймс Лохід був успішним юристом і бізнесменом, який також зробив багато для розвитку Калгарі. Колись у цьому будинку проходили світські приймання та пишні вечірки, але з часом все змінилося.
Після смерті Джеймса Лохіда, коли у сім’ї не було можливості виплатити муніципальний податок на майно, місто Калгарі зайняло будинок. Місто дозволило вдові Лохіда та дітям продовжувати жити тут, допоки Норман А. Лохід не переїхав зі своєю родиною у 1938 році.
Лохіди та Перша світова війна
У 2014 році у будинку Лохіда пройшла велика виставка, яка була присвячена ролі міста та родини Лохідів у Першій світовій війні. Двоє синів Джеймса Лохіда служили у Першій світовій війні. Його старший син Кларенс Гардісті Лохід був важко поранений під час служби у Франції. Едгар Лохід, батько колишнього прем’єр-міністра Альберти Пітера Лохіда, також служив.
Близько 40 000 калгарців відправилися на війну, і 1300 з них ніколи не повернулися додому. Внесок Альберти був одним із найбільших у Канаді.
Дружина Джеймса Лохіда Ізабелла також брала участь у діяльності жіночих та громадських організацій. Вона була першим президентом Вікторіанського ордену медсестер та віцепрезидентом Національної ради жінок Канади в окрузі Альберта.
Джеймс Лохід активно допомагав солдатам, які поверталися з війни. У 1915 році його призначили президентом Комісії військових шпиталів, яка забезпечувала лікуванням та житлом поранених ветеранів. Пізніше він також став першим міністром Федерального департаменту цивільного відновлення солдатів.
Як сімейна резиденція перетворилася на казарми
Під час Другої світової війни понад 21 000 жінок приєдналися до складу новоствореного Канадського жіночого армійського корпусу. Вони служили клерками, кухарками, електриками, водіями тощо. 1914 з цих жінок були з Альберти і кілька сотень з них розміщувалися саме у будинку Лохіда. З 1942 по 1946 рік тут знаходилися казарми. У підвалі будинку знаходився Канадський Червоний Хрест і клініка для донорства крові.
Місця для всіх не вистачало, тому деякі жінки розміщувалися у додаткових хатинках на південній стороні маєтку. Це не заважало їм плідно працювати та відігравати важливу роль у канадському внутрішньому фронті та у воєнних зусиллях країни.
Після Другої світової війни будинок недовго використовувався як пансіонат для колишніх військовослужбовців.
У 1976 році провінція визнала будинок історичним ресурсом, а у 1988 році Історичне товариство Альберти розпочало реставрацію його колишньої резиденції. Сьогодні це місце – це важлива частина історії Калгарі. Від елегантних приймань сім’ї Лохідів до військових казарм – цей дім зберігає пам’ять про людей, які служили, допомагали та жертвували заради спільного блага.