Більшість жителів Альберти добре знайомі з постаттю Патріка Бернса. Це ключова постать в історії Калгарі, відомого як одного з членів «Великої четвірки». Його вплив на місто дійсно вражає, а ім’я прикрашає середню школу у центрі Калгарі. Більше про відому та впливову родину міста розповість calgarynka.
Що відомо про Патріка Бернса?
У 2008 році місцеве видання «Calgary Herald» назвало чоловіка найвидатнішим громадянином Альберти. Його мрії, успіх та благодійність, як зазначалося, й визначали саму суть західного характеру. Його історію автори статті порівнювали з історією Альберти. Та розпочнемо з початку.
Чоловік народився в Онтаріо у 1856 році. Він був четвертою дитиною у родині та мав ще 10 братів і сестер. Після його народження родина переїхала до Кіркфілда, Онтаріо. Там і пройшла більша частина його дитинства. Родина мала ірландське походження, емігрувала з Ірландії та була вимушена скоротити прізвище. У дитинстві Патрік не отримав формальної освіти, однак вже з юних років хлопчик проявляв неабияку працьовитість. Ця риса допомогла йому досягнути успіху в бізнесі.
У 22 роки Патрік Бернс вирушив на захід з двома братами для пошуку кращих можливостей. Їм потрібна була гарна земля, тому вони ідеальне місце для цього неподалік Міннедоси, Манітоба. Саме там, за 200 кілометрів на захід від Вінніпега, він почав займатися продажем яловичини.
Його бізнес розпочався всього з однієї корови, яку він купив у кредит. Він продав її за 4 долари, після чого почав перевозити товари до Вінніпега. Патрік Бернс почав як водій фургона для худоби своїх сусідів. Водій до 1885 року відкрив магазин з купівлі та продажу власної худоби.

Розширення та успіх
У 1887 році один колишніх шкільних друзів Патріка Бернса запропонував йому укласти контракт із залізницею. Пропозиція передбачала працевлаштування його робітників. Укладення цього контракту стало чудовою можливістю, завдяки чому вдалося створити мобільний забійний цех. Це дозволило з легкістю переміщуватись між ділянками. Цей успіх став визначальним, адже призвів до укладення інших подібних контрактів.
У 1890 році чоловік переїхав до Альберти, де й побудував свою першу велику бійню. Через вісім років він побудував нові пакувальні цехи у Калгарі, а далі розширив масштаб діяльності в Едмонтоні, Прінсі-Альберті, Реджайні, Ванкувері.
Реалізація всіх цих проєктів змусила задуматися над створенням великомасштабного скотарського господарства. Компанія P. Burns&Co, яка згодом змінила назву на Burns Food, стала найбільшою м’ясопереробною компанією у Західній Канаді. Після того, як Патрік Бернс відкрив другу бійню в Калгарі, місцеве видання описувала цю подію, як щось фантастичне. Це була ще одна віха на шляху до процвітання Калгарі.
Подружжя Бернсів
Патрік Бернс одружився у 1901 році з Ейлін Елліс з Пентіктона. Вже тоді чоловік займався будівництвом особняка, що мав 18 кімнат. Його вартість оцінювали від 32 000 до 40 000 доларів. Через забудову історичну будівлю у 1956 році було знесено.
У 1901 році подружжя придбало ранчо Боу-Веллі, яке багато років було штаб-квартирою Патріка Бернса. Територія складала 20 000 акрів та обмежувалася парком Стампід, стежкою Маклеод та річкою Боу.
Ранчо Боу-Веллі було незначною, але важливою частиною величної імперії м’ясоперероблення Патріка Бернса. Саме сюди привозили худобу для підготовки до відправлення на скотобій. Цікаво зауважити й те, що Патрік Бернс часто пропонував вільні кімнати безоплатно політикам, знаменитостям, іншим відомим діячам, які відвідували Калгарі. Це був один з дієвих способів привернути увагу до своєї діяльності.
Уряд Альберти у 1973 році придбав ранчо Боу-Веллі у родини Бернсів. Це була частина стратегії розвитку нового парку. Сучасні жителі Калгарі знайомі з цим місцем, колишнє ранчо є елітним рестораном у провінційному парку Фіш-Крік.

Бізнесмени «Великої четвірки»
Патрік Бернс та Ей Джей Маклін, А. Е. Кросс, Джордж Лейн увійшли до «Великої четвірки» у 1912 році. Бізнесмени надали фінансову підтримку Гаю Відіку для організації першого в історії Calgary Stampede. Вони виділили 100 000 доларів, назвавши подію «Найбільшим шоу просто неба на Землі».
Цей період був успішним для родини Бернсів. У володінні чоловіка були 38 000 великої рогатої худоби, 1500 коней, 20 000 овець, 6 великих ранчо. Підприємства Патріка Бернса були відомі чистотою та оснащеністю передовими технологіями. Після Першої світової війни Патрік Бернс був одним із найуспішніших бізнесменів Канади. На той час він мав декілька боєнь та понад 100 роздрібних м’ясних магазинів по території всієї Альберти та Британської Колумбії. Це була хороша та надійна база, однак бізнесмен не зупинявся. Він заснував 18 гуртових фруктових магазинів, 11 продовольчих магазинів та 65 сироварень.
Вплив Патріка Бернса був неймовірним. Тому не дивно було, що у 1931 році його було призначено до Сенату Канади як представника одного з округів Північної Альберти. До 1936 року він обіймав посаду сенатора, а після пішов у відставку через проблеми зі здоров’ям.

Благодійність
Патрік Бернс був першим канадцем, якого Ватикан вшанував званням Лицаря-командира Ордена Святого Григорія Великого. Це було неймовірно, але цілком заслужено. Чоловік завжди славився своєю щедрістю та благодійністю. Прикладами є його допомога місту Френк штату Альберта після зсуву скель та спустошення громади, пожертвування собору Святої Марії, відправлення вагонів з їжею до Ферні (пожежа залишила 6000 людей без дому). Патрік Бернс власним коштом пофарбував католицьку церкву поблизу Калгарі, а згодом й сусідню англіканську церкву. Він значні суми пожертвував церкві Святої Марії в Периші в Калгарі, оплатив будівництво «Ермітажу» Альберта Лакомба в Пінчер-Крік.
Це лише декілька прикладів добрих справ Патріка Бернса. Цей перелік насправді є значно довшим. Зважаючи на все це, стає зрозуміло, чому чоловік увійшов в історію Альберти як один з найвидатніших бізнесменів та філантропів.
Яскравим свідченням довготривалої філантропії Патріка Бернса є його Фонд пам’яті. У своєму заповіті він виділив третину свого майна на створення Меморіального фонду Бернса, а у 1939 році було ухвалено судове рішення з опікунства та управління Фондом спадщини Меморіалу Бернса.
Початково Фонд мав допомагати трьом групам містян: вдовам та сиротам співробітників поліції Калгарі, вдовам та сиротам членів пожежної бригади Калгарі, бідним та знедоленим дітям Калгарі. Сучасний Фонд пам’яті Бернса складається з Приватного благодійного (дитячого) фонду, двох некомерційних трастів (Поліційного фонду та Фонду пожежної безпеки). Тож, Фонд продовжує відігравати важливу роль у підтримці дітей, молоді та родин Калгарі, не оминаючи допомогу родинам тих, хто працює у поліції та пожежній службі.

Найвпливовіша постать Калгарі
Патрік Бернс є прикладом людини, яка з нуля збудувала імперію. Його діяльність свідчить про виняткові ділові якості, а також про глибоке відчуття соціальної відповідальності. Його величезна працездатність та підприємницький дух вражають. Те, чого вдалося досягнути Патріку Бернсу, надихає підприємців Калгарі, а також спонукає всіх містян пам’ятати про благодійність.
Спадщина Патріка Бернса охоплює не лише економічний розвиток, але й постійну філантропічну підтримку громади.