Як пережити звільнення: поради калгарської психологині Патриції Тернер

У квітні 2020 року відсоток втрачених робочих місць серед чоловіків та жінок по всій Канаді вирівнявся, однак не в Калгарі. В цьому місті жінки втрачали роботу в 3,5 раза частіше за чоловіків. Переживати такі події калгарцям допомагають місцеві психологи, зокрема Патриція Тернер. Далі на calgarynka.

Хто така Патриція Тернер?

Патриція Тернер – калгарська психологиня, яка здобула освіту інженера, а після закінчення університету 12 років працювала на різних посадах. З часом Патриція зрозуміла, що їй приносить задоволення впливати на продуктивність своїх колег, тож здобула ступінь доктора клінічної психології і, вже будучи компетентною, почала допомагати людям.

Патриція Тернер

Тернер провела безліч консультацій як для жінок, так і чоловіків, яких звільнили з роботи. Для тих, хто зіткнувся з цією проблемою, вона виокремила 5 простих кроків, які варто зробити в перші дні після втрати роботи, аби покращити своє самопочуття і бути готовим до пошуку нової зайнятості.

5 кроків після звільнення

Крок 1 – впоратися зі стресом

Як написала Патриція у своєму блозі, щоби зменшити рівень стресу перед подальшим працевлаштуванням, потрібно чітко зрозуміти, що розповідати майбутнім роботодавцям про причину звільнення з попередньої роботи. Це має бути максимально правдива історія, яка водночас не відштовхне потенційного роботодавця.

Крок 2 – створити план фінансового виживання

Втратити постійний дохід – страшно. Проте багато людей навіть не знають точно, які їхні щомісячні витрати. Важливо переглянути свої потреби, щоби визначити, скільки грошей знадобиться щомісяця. Можна записати все це в таблицю і побачити загальну картину.

Аби не втратити контроль над своїм життям і не поринути в паніку, треба чітко спланувати фінансові витрати на наступні кілька місяців, під час яких триватиме пошук роботи. Якщо заощаджень достатньо, то це відразу допоможе розслабитися. Якщо ж ледве можна звести кінці з кінцями, то, принаймні, це дасть чітке розуміння, чому потрібно поквапитися в пошуку роботи чи знайти хоча б тимчасовий дохід.

Крок 3 – написати оновлене резюме

Оновлення резюме допоможе негайно заспокоїтися, адже це дасть зрозуміти власні сильні сторони та в якому напрямі варто рухатися. Тут потрібно постаратися, адже належне оновлення резюме може зайняти багато годин реальних зусиль.

Резюме повинне відповідати очікуваній роботі та зарплатні, тож не завадить дослідити нові інструменти та формати для написання резюме, а вже тоді створити першу чернетку.

Крок 4 – подбати про рекомендації

Якщо для працевлаштування потрібно підготувати рекомендації, то настав час визначити, хто зможе їх надати, а тоді повідомити цим людям, що потрібна їхня підтримка. Звертатися варто лише до тих, хто зрозуміє ситуацію та справді підтримає.

Можна попередньо запитати, що буде написано в рекомендаціях чи що ці люди скажуть, коли до них зателефонують потенційні роботодавці.

Крок 5 – встановити регулярний розпорядок дня

Не варто, аби відпочинок після звільнення сильно затягувався. Корисно усвідомлювати, що пошук роботи – це теж робота, хоч і не оплачувана. Вдома можна облаштувати свій маленький офіс і зробити собі чіткий робочий графік, наприклад, з 9 ранку до 5 вечора – у цей час займатися пошуком роботи.

Навіть робота вдома (чи то лише її пошук, чи просто робота віддалено) потребує чіткого графіку, щоби відмежовувати особисте життя від праці. Не варто працювати в обідню годину, на вихідних та по вечорах.

Цікаво, що у 2022 році в Альберті найбільш затребуваними виявилися лікарі та медсестри, водії, кухарі, продавці, а також фермери.

Що робити, якщо звільнили без вагомої причини?

Відповідно до досвіду калгарської психологині, описаному в її блозі, багато калгарців після звільнення починають думати, що зробили щось таке, що заслуговує на звільнення. Через це відчувають провину та невпевненість у собі.

Ситуація погіршується, якщо від людини відстороняються її колишні колеги, не намагаються підтримати. Підтримка в такій ситуації потрібна так само, як і під час інших складних життєвих випадків. Однак, коли людину звільняють, люди поспішають помилково вважати, що обов’язково винен той, кого звільнили. Їм рідко спадає на думку, що звільнення могло статися з особистих, політичних чи інших міркувань роботодавця. Саме тому, важливо зрозуміти, що звільнення не завжди означає, що працівник припустився якихось величезних помилок.

Щоби полегшити свій психоемоційний стан у таких випадках, насамперед варто поговорити з досвідченим психологом, що доволі очевидно. Психологи зобов’язані зберігати конфіденційність, тому зустріч із психологом завжди стане місцем, де можна обговорити проблеми, не боячись, що приватне життя буде порушено. Зустріч із психологом може бути цінною просто тому, що можна проговорити думки вголос, а отже, упорядкувати їх у своїй голові.

Також не зашкодить поспілкуватися з юристом із трудових відносин, але найважливіше – сприйняти звільнення як досвід. Важливо отримувати користь навіть із найнеприємніших ситуацій, аби рухатися далі. Звільнений має тверезо оцінити, чи посприяв він якось звільненню і якщо так, то що саме він зробив неправильно. Отримавши ці знання, він вже матиме розуміння, що не можна робити на подальших роботах. Будь-який досвід, навіть якщо він дуже гіркий, – це можливість для власного розвитку та зростання.

До слова, у серпні 2022 року найнижчий рівень безробіття в Альберті був у галузях гірничої промисловості, розробки кар’єрів, нафти та газу, а також у сфері інформації, культури та відпочинку.

Що робити, якщо не вдається знайти роботу?

Майже 90% вакансій приховані, тобто їх не виставляють на майданчики з пошуку роботи. А тому, треба залучати різні ресурси – спілкування зі знайомими, оголошення в соцмережах тощо. Якщо ж людина претендує лише на вакансії, які рекламуються, то, відповідно, претендує лише на 10% вакансій.

Патриція Тернер закликає скласти список з імен всіх колег і знайомих, які можуть допомогти в подальших пошуках. Допомога може прийти з несподіваних місць. Акцент варто робити на старших людях, оскільки вони мають більший досвід та зазвичай більше контактів. Після того, як список складений, потрібно почати зв’язуватися з цими людьми, за потреби, розіслати їм резюме, аби люди розуміли про наявний досвід та навички. Хороший варіант – створити профіль у соцмережах для пошуку та встановлення ділових контактів, наприклад, у LinkedIn.

Під час зустрічей із тими, хто погодився допомогти, варто вислухати всі пропозиції та бути відвертим щодо своїх побажань, не треба боятися запитувати, чи мають ці люди ще якісь знайомства, що пригодяться. Якщо ж такі люди знайдуться, то тоді вже треба братися за другий етап – налагоджувати зв’язки зі знайомими знайомих.

Кожному, з ким вдалося організувати зустріч щодо пошуку роботи, варто запропонувати оплатити каву, обід тощо, на які запросили людину. Це невелика ціна за послугу та виділений час. Розумно очікувати, що завдяки розширенню мережі контактів можна отримати кілька спонтанних пропозицій про роботу, хоча й не варто зголошуватися на першу пропозицію, якщо вона не цілком влаштовує.

Насамкінець, Патриція радить своїм клієнтам прочитати книгу «Якого кольору ваш парашут?» Річарда Боллса. Книга містить корисні ідеї для людей, які розглядають можливість змінити роботу чи розпочати нову кар’єру.

.,.,.,.