Калгарі – мала батьківщина багатьох талановитих письменниць. Деякі з них виїхали з міста й побудували свою кар’єру в інших куточках Канади, а то й світу, а інші зробили собі ім’я на рідній землі. Список одних із найкращих авторок далі на calgarynka.
Ненсі Г’юстон
Авторка романів та есе Ненсі Г’юстон зі своїх шести років жила у мачухи в Німеччині, де добре вивчила німецьку. Оскільки рідна мама Ненсі покинула сім’ю, то дівчинка отримала психологічну травму, яку потім вилила у своїх творах, зокрема, у романі «Контрадас», де написала про жінку, яка покидає свою родину й іде шукати свій шлях у цьому житті.
Пізніше Ненсі разом із батьком та мачухою деякий час жила в рідному Калгарі, а в 1968 році переїхала до Вілтона, що в США. У 1973 році вона приїхала до Парижа, де підготувала магістерську роботу на незвичну тему – про лайку та нецензурну лексику. Там же почала вивчати французьку й писати цією мовою прозу.
Ненсі виявила, що використання нерідної мови дозволило їй досягти особливого ефекту, адже вона обирала слова більш усвідомлено. Її романи позитивно оцінили критики та читачі, особливої популярності здобули «Печать янгола» та «Дольче Агонія».
Роботи Г’юстон переклали багатьма мовами світу. За свою літературну діяльність Ненсі неодноразово отримувала державні нагороди, наприклад, премію генерал-губернатора Канади, премію Феміна та інші. У 2005 році її нагородили Орденом Канади (найвища державна відзнака).
Сюзетт Майр
Сюзетт написала кілька романів, які отримали визнання критиків. Її твори ставали переможцями різних літературних премій. Майр, канадка німецького та афро-карибського походження, у своїх роботах часто досліджувала питання раси, ідентичності та статі, використовуючи гумор, сюрреалістичні образи та образи з міфології.
Після закінчення середньої школи, Сюзетт планувала стати науковицею, однак усе ж обрала гуманітарний напрям через хороше володіння англійською мовою. Вона вступила до Калгарського університету, де вивчала творче письмо. В університеті вирішила, що хоче будувати кар’єру письменниці. Цікаво, що перед тим, як стати професійною письменницею, Майр працювала офіціанткою й робила бутерброди.
Її відомими романами є «Місячний мед», «Вдови», «Венозний гул» та інші. Крім романів, Сюзетт опублікувала ще збірки поезії. У 2002 році Майр взяла участь у Програмі видатних письменників Калгарі в рідному Калгарському університеті, де потім почала викладати на кафедрі англійської мови та навчати студентів творчого письма й розповідати про сучасну літературу.
Гейл Сідоні Собат
Художня література Гейл Сідоні Собат переважно спрямована на дорослу молодь через порушені в книгах суперечливі теми. Першою публікацією Собат стало оповідання «Сьогодні вона мала бігуді», його опублікували в журналі Edges Literary Magazine в 1986 році. Серед її книг є романи «У Джеймі є пістолет», «Інгамальд», «Зимова казка» та інші. Вона також написала поетичні книги, як-от «Як витрачається світло» чи «Аортальний каприз».
У 1996 році Гейл заснувала YouthWrite – багатопрофільний табір для юних письменників, аби навчати молоді таланти поезії та художньої літератури, драматургії, основ журналістики, написання сценаріїв для радіо, написання пісень тощо. У 2015 році вона відкрила подібний письменницький табір, але для дорослих – JustWrite.
До слова, Гейл не лише письменниця, а й педагогиня та співачка. Колись вона викладала на педагогічному факультеті Університету Альберти. У 2007 році Собат стала членкинею Асоціації канадських авторів, заснованої в книгарні цього університету. Вона також була постійною письменницею в Королівському університеті та викладала в коледжі АТА, що у Стамбулі, а потім почала навчати творчого письма та комунікації в Університеті Мак’юена в місті Едмонтон.
Крім того, у 2007-му Гейл заснувала молодіжний хор Spoken Word, який вперше виступив у вересні 2007 року в межах фестивалю The Roar Spoken Word в Едмонтоні.
Есі Едугян
Прозаїкиня Есі Едугян – творець робіт, які висвітлюють складну правду про расу та етнічну приналежність. Її творчість стала впливовою частиною канадського літературного канону.
Есі – дитина іммігрантів з Гани (держава в Західній Африці). Її батько був економістом, а мати – медсестрою. Вони часто піддавалися дискримінації через свою расу. У середній школі дівчинка почала писати вірші, тоді вчитель заохотив її подати заявку на програму творчого письма в Університеті Вікторії, що в провінції Британська Колумбія. Там вона здобула ступінь бакалавра мистецтв у 1999 році. А у 2001 році отримала також ступінь магістра з творчого письма в Університеті Джона Гопкінса.
Свій перший роман «Друге життя Семюела Тайна» Есі написала у 24 роки. Попри схвальні відгуки, Едугян мала труднощі з пошуком видавця для другого рукопису. Потім певний час вона проживала в німецькому місті Штутгарт, де вирішила залишити спроби обнародувати рукопис і написати новий роман під назвою «Напівкровний блюз» про джазового музиканта змішаної раси. Його опублікували у 2011 році, роман став володарем кількох премій.
У березні 2014 року Есі створила свою першу науково-популярну роботу «Мріяти про інше: спостереження про дім», яку опублікувало видавництво Альбертського університету. У 2016 році вона стала автором-резидентом в Університеті Атабаска, що в Едмонтоні.
Третій роман письменниці «Вашингтон Блек» світ побачив у 2018 році, за нього Есі також отримала багато премій. До слова, романи «Напівкровний блюз» і «Вашингтон Блек» отримали премію Гіллера, що зробило Есі Едугян третьою письменницею, яка отримала цю нагороду двічі.
А. М. Делламоніка
Аліксандра Маргарет Делламоніка (більш відома як A. M. Делламоніка) – письменниця-фантаст. Її книги створені в жанрах наукової фантастики, фентезі та альтернативної історії. Деякі її оповідання були відібрані для науково-фантастичних антологій «Найкращий рік» у 2002 та 2007 роках.
Історична історія про Жанну д’Арк «Ключ до освіченого єретика» Делламоніки була номінована на премію Sidewise Award у 2005 році за розказану альтернативну історію про французьку героїню. За свій перший роман «Джерело Індиго» письменниця у 2010 році була нагороджена премією «Сонячний промінь», а роман «Дочка жодної нації» у 2016-му отримав премію Prix Aurora Award.
Скаакі Коул
Скаакі – письменниця та журналістка. Вона індо-канадка, через незвичну для Канади зовнішність часто піддавалася насмішкам.
У березні 2015 року Коул опублікувала збірку своїх есе «Одного разу ми всі будемо мертві, і нічого з цього не матиме значення». Там Скаакі порушила такі теми, як сім’я, раса, фемінізм тощо. Коул отримала схвальні відгуки від читачів за її дотепність і гумор, здатність поєднувати сарказм і сентиментальність. У 2018 році Саакі була номінована на премію Стівена Лікока за найкращу книгу з елементами гумору, написану англійською мовою письменницею з Канади.
Фіона Паттон
Фіона – письменниця фентезі. Вона написала понад 50 оповідань у жанрах героїчного фентезі, жахів і наукової фантастики.
У віці чотири роки Фіона переїхала з батьками з Калгарі до США, але через дев’ять років разом із родиною повернулася до Канади та оселилася в Торонто. Паттон відома завдяки своїй серії «Воїни Еставії».
