Ерін Муре – канадська поетеса, перекладачка з французької, іспанської, галісійської, португальської, української мов та есеїстка. Володарка багатьох премій. Про життєвий та творчий шлях Ерін далі на calgarynka.
Має українське коріння
Ерін народилася 17 квітня 1955 року в Калгарі. Її мати із заходу України, у 1929 році вона емігрувала до Канади. А батько народився в Оттаві, був правнуком художника Джорджа Теодора Бертона. Крім Ерін, у подружжя ще народилися два сини.
Дівчинка змалку почала писати римовані чотиривірші. Власноруч перетворювала їх на збірки, які вирізала з паперових пакетів для продуктів і переплітала вручну. У старших класах читала багато віршів. Зокрема, вивчала антологію поезії під назвою Impact, видану в Торонто видавництвом J. M. Dent & Sons у 1968 році. У ній були твори канадських, американських і британських поетів. Улюбленими віршами Ерін були The Truth Рендалла Джарелла, Not Waving But Drowning Стіві Сміта та The Orange Bears Кеннета Патчена.
Ерін навчалася в Університеті Калгарі, а в 1975 році переїхала до Ванкувера, де вступила на другий курс філософського факультету Університету Британської Колумбії. Провчившись лише один рік, вона залишила університет та влаштувалася на роботу в залізнодорожну компанію Via Rail Canada, у вільний час писала вірші.
Працювала у Ванкувері та Монреалі
У Ванкувері дівчина вивчила французьку та галісійську мови, щоби перекладати поезію Чуса Пато. Згодом почала перекладати ще з португальської, іспанської та англійської мов. Там же вона написала свої перші збірки поезії – Empire, York Street у 1979 році, Wanted Alive в 1983 році та Domestic Fuel у 1985 році.

З 1985 року жила в Монреалі, де опублікувала Furious, WSW, Sheepish Beauty, Civilian Love та інші роботи. В Монреалі й інших канадських та американських містах проводила короткі семінари з поезії та поетичної практики, проводила уроки з мистецтва управління, комунікаційних практик та стратегічного планування як у корпоративному, так і в освітньому середовищі. Пізніше працювала в Монреалі позаштатним редактором, перекладачем і фахівцем із комунікацій.
Змінила стиль написання з доступного на складний
Один рік вивчення філософії в університеті все ж дав свої плоди, оскільки творчість Ерін пронизана філософськими питаннями. Як написала професорка Мелісса Жак, поезія Муре є фрагментарною та метакритичною. Поетеса описує повсякденні події та звичайних людей крізь призму складних філософських дилем, вона кидає виклик стандартам доступності та здорового глузду. Через це її роботи нерідко критикували як такі, що мають складний і відчужений характер написання.
Ранні роботи Ерін є відносно традиційними, порівняно з її пізнішими роботами, хоч і пізніші роботи принесли їй більше слави як поетесі-експериментаторці. У віршах Муре провідною є феміністична тематика. В ранніх роботах можна прочитати про досвід роботи поетеси на фабриках, у потягах та в інших місцях.
Вирізняє праці Муре від робіт інших авторів її дивовижне зіставлення постструктуралістської філософії та життєвого досвіду. Її творчість є дивовижним поєднанням мовного, інтелектуального та політичного.
Розвиток Ерін як поетеси простежується також в обкладинках її праць. Наприклад, обкладинка Empire, York Street (1979) відображає яскравий та доступний стиль Муре. А от обкладинка Search Procedures (1996) підкреслює складність пояснення написаного.


Разом зі збільшенням частоти формальних експериментів у творах Муре, збільшувався і рівень мовної гри, мовних зворотів та інших художніх засобів. Її деякі вірші поєднують у собі різні мови або ж просто відображають різні складні взаємозв’язки між мовою, історією та ідентичністю. Багатомовний підхід Муре до поезії розкриває взаємодію мов, які виходять за межі свого звичного звучання та синтаксису.
Що цікаво, Ерін в одній зі своїх поезій згадала село Великі Глібовичі, що на Львівщині, та вплела у текст фрази українською. Також є серія віршів, де поетеса вшановує інгредієнти борщу – українського національного супу. Ці вірші написані галісійською мовою, якою розмовляють на північному заході Іспанії. Пізніше цю поезію Ерін переклала ще й англійською.
У деяких своїх працях вона розмістила QR-коди, після сканування яких відкриваються онлайн-посилання на вірші. Її збірка Pillage Laud (1999) була створена з використанням згенерованих комп’ютером речень, об’єднаних у вірші про лесбійок.
Використовувала гетероніми
Ерін підписує свої твори, використовуючи гетероніми, тобто ім’я, яке автор дає частині своїх творів, щоби виділити їх з-поміж всіх інших за певною ознакою. Наприклад, перекладена нею праця Sheep’s Vigil for a Fervent Person вийшла під іменем Eirin Moure. Для підписання O Cidadán (2002) Муре перенесла наголос з літери «e» в Mouré на «i» в Erín. Також вони використовувала гетеронім Еліза Сампедрін у кількох збірках, починаючи з Little Theatres (2005).

Своїми гетеронімами Муре вирішила привернути увагу до слизької, нестабільної природи мови та значення слів, а також заявити про свою концепцію ідентичності як плинну та множинну.
На першому плані під час перекладу – особистість Муре
Ерін відома своїм радикальним підходом до перекладу, який, зокрема, проявився в книгах Sheep’s Vigil by a Fervent Person та Guardador de Rebanhos.
У той час, як інші перекладачі зазвичай відстороняються від своїх суб’єктивних думок чи якихось власних виразів, Ерін натомість вирішила відвести на перший план свою особистість. Муре перекладала таких письменників, як франко-канадська поетеса і прозаїк-формаліст Ніколь Броссар; квебекська поетеса та прозаїк Луїза Дюпре; галісійська письменниця Чус Пато; чилійський поет, есеїст, перекладач Андрес Аєнс та інші.
Співпрацювала з поетами-перекладачами
Як поетеса та перекладачка Муре співпрацювала з іншими поетами чи перекладачами. Наприклад, разом із канадським письменником-перекладачем Робертом Майзелсом переклала 4 збірки поезії Ніколь Броссар. У 2007 році Муре та Майзелс увійшли до короткого списку Генерал-губернаторської літературної премії за переклад Notebook of Roses and Civilization Броссар (2006). У 2008 році Муре та Майзелс увійшли до короткого списку поетичної премії Гріффіна разом із Броссар за ту ж книгу. Муре та Майзелс також були фіналістами премії QWF за переклад у 2007 році.
Серед інших відомих співавторів Муре – Чус Пато та канадська поетеса й перекладачка Оана Авасілічіоаей.
Отримала багато нагород
Ерін Муре – володарка багатьох премій та нагород як за поезію, так і за переклад. Її ім’я внесли до короткого списку Генерал-губернаторської літературної премії за поезію в 1979, 1996, 2002 і 2005 роках. Ерін також володарка National Magazine Award в галузі поезії в 1982 році та Меморіальної премії Пет Лоутер у 1986 році. У 1988-му вона отримала нагороду за переклад книги Furious.
Також отримала поетичну премію QSPELL у 1990 році й була фіналісткою серед номінантів у 1994, 1996 та 1999 роках. У 2002-му була фіналісткою City of Toronto Book Awards. У 2005 році отримала за поезію премію A. M. Кляйна, а у 2007 і 2010 роках була її фіналісткою.
Крім того, Муре здобула Генерал-губернаторську нагороду за переклад книги La vie radieuse канадської письменниці Шанталь Невьо у 2021 році.